АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ФУНКЦІЇ КОГЕРЕНТНОСТІ СПЕКТРАЛЬНОЇ НЕСТАЦІОНАРНОСТІ ВИПАДКОВИХ СИГНАЛІВ

Анотація

В статті проведено аналіз ймовірнісних властивостей частотно-часової моделі когерентності, аналіз впливу локальних властивостей базисної функції вейлет-перетворення на параметри моделі автокогерентності, дисперсійний аналіз частотної та часової моделей когерентності, розширено простір параметрів настаціонарності (для вирішення задачі першого етапу синтезу інформаційно-вимірювальної системи контролю та діагностування динамічних об’єктів – створення багатовимірної системи інформативних параметрів контролю динамічних властивостей об’єкту в умовах апріорної невизначеності математичних моделей нестаціонарності). В статті визначені умови вибору числа масштабів та зсувів при оцінці коефіцієнтів автокогерентності для задачі контролю порушень стаціонарності вимірювального сигналу, отримані умови калібрування показника автокогерентності, що відповідають відсутності порушення стаціонарності, розроблено імовірнісна модель показника автокогерентності, що враховує мінімальне значення масштабу спектрального вейвлет-перетворення, показана можливість дисперсійного розкладання базового показника автокогерентності на парні незалежні складові які дозволяють отримати незалежну інформацію про порушення стаціонарності з урахуванням функціональних та випадкових змін спектру. За результатами дослідження отримала розвиток теорія автокогерентності спектрально нестаціонарних вимірювальних сигналів. Визначені умови вибору числа масштабів та зсувів при оцінці коефіцієнтів автокогерентності для задачі контролю порушень стаціонарності вимірювального сигналу. Дослідження виконані для вирішення науково-практичної проблеми недосконалості та обмеженості теоретичного обґрунтування при створенні комп’ютеризованих інформаційно-вимірювальних пристроїв контролю та діагностування динамічних об’єктів, локально і глобально нестаціонарних за своїми спектральними властивостями.